Міське транспортне управління Лагоса, створене в 2003 році, затвердило стратегічний генеральний план розвитку міського транспорту, який передбачає дуже серйозне зростання транспортних мереж міста.
Опираючись на попередні стратегії розвитку та організації громадського транспорту в Боготі, Генеральний план розвитку дає установку на найближчі 20 років і бачить у громадському транспорті основу міської системи мобільності.
Комплексна міська політика оптимізує переваги громадського транспорту і дозволяє громадянам вести більш комфортне життя в місті. Для забезпечення якості життя і сталого розвитку міст та регіонів по всьому світу необхідно розробити комплексний підхід до політики міського розвитку з упором на економічну, соціальну та екологічну складові, важливі і для громадян, і для бізнесу.
Новий регіональний план розвитку Великого Торонто, включаючи м. Гамільтон, передбачає амбітні зміни для громадського транспорту на найближчі 25 років. План включає будівництво 1200 км ліній швидкісного сполучення, що більш ніж в 3 рази більше існуючої мережі!
Мобільність є одним з основних критеріїв ефективності сучасного суспільства. Немає такого міста, яке на сьогоднішній день могло би нормально функціонувати без системи громадського транспорту. З урахуванням реальної ціни мобільності для суспільства громадський транспорт, безсумнівно, є найбільш рентабельним засобом досягнення міської мобільності, доступним при цьому для всіх верств населення.
Міський простір є надбанням всього населення міста, і громадський транспорт використовує його набагато більш ефективно, ніж приватний автотранспорт. Рухаючись по дорогах, громадський транспорт не тільки перевозить своїх пасажирів – він звільняє дорожній простір для можливості користування ним усіма мешканцями міста.
З моменту створення регіонального транспортного управління в 1986 році кількість пасажирів громадського траспорту в Мадридському регіоні зросла на 70%, хоча чисельність населення зросла тільки на 25%. Значний розвиток інфраструктури почався з 1995 року, коли в Мадриді і його передмістях було прокладено більше 200 км нових ліній метрополітену та легкорейкового транспорту.
З початку 50-х років минулого століття попит на енергоресурси для транспортних потреб збільшився у світі в п’ять разів. На частку транспорту припадає 30% від загального енергоспоживання в країнах ЄС, і близько 19% викидів шкідливих газів в загальносвітовому об’ємі.
Масштаби нинішньої фінансової та економічної кризи показують, що це – загальносвітова системна криза, що вимагає всебічних змін у всіх сферах економічної діяльності. Це найкращий момент для того, щоб стимулювати зміни в суспільстві і відмовитися від способу життя, залежного від автомобіля.
