Політика впливу на поведінку громадян і заходи, які активно впливають на їхній вибір засобів пересування, повинні бути такими, щоб максимально заохочувати використання громадського транспорту.
Управління мобільністю в містах не може бути ефективним без адекватних заходів з управління попитом, так як вибір засобів пересування громадянами визначається багатьма факторами. Деякі з цих факторів не залежать від загальної політики розвитку громадського транспорту, наприклад, просторове розташування районів в місті, соціально-економічна ситуація в ньому.
Інші чинники, навпаки, є похідними від такої політики міста, наприклад, від розподілу міського простору, доступного для кожного виду пересування (приватним автотранспортом, громадським транспортом, пішки або на велосипедах), режимів оподаткування і ціноутворення, які застосовуються до кожного виду транспорту.
У більш широкому сенсі на рівень міської мобільності та привабливості громадського транспорту впливають і політичні, і економічні чинники. Вплив на ці фактори і їх реальне врахування в побудові транспортної стратегії міста допоможуть змінити звички громадян в плані вибору засобів пересування і – як в короткостроковій, так і особливо в довгостроковій перспективі – сприятимуть збільшенню попиту на послуги громадського транспорту.
Заклик до дій:
> Проектувати транспортні мережі відповідно до довгострокових планів розвитку міста.
> Підтримувати розробку таких нормативних актів, які були б прямо спрямовані на інтеграцію громадського транспорту при прийнятті рішень по міському розвитку.
> Контролювати ступінь використання особистого автотранспорту в містах, підтримуючи адекватну паркувальну політику міста, заходи щодо обмеження зон руху, заборонні заходи по здійсненню наскрізного руху і по експлуатаціі автотранспорту з високими рівнями викиду шкідливих речовин.
> Використовувати всі можливості для скорочення заторів у години пік: вводити гнучкі графіки початку робочого та навчального дня, диференціювати плату за проїзд або за стоянку машин в залежності від часу доби і тд.
> Стимулювати співробітників брати участь в створенні «плану поїздок» компанії з метою мінімізації використання ними автомашин і для заохочення використання громадського транспорту.
> Підвищувати обізнаність громадян про наслідки свого вибору засобів мобільності.
> Заздалегідь оцінювати прийнятність і наслідки тих чи інших рішень – наприклад, введення платного в’їзду в центр міста для зменшення транспортного навантаження на дорожньо-вуличну мережу, а також обсягу шкідливих викидів в атмосферу.
> Надавати громадському транспорту конкурентну перевагу перед приватним автомобілем, наприклад за допомогою надання переваг на перехрестях, виділених смуг руху і т.д.