Диверсифіковані джерела доходу, стабільне фінансування, підвищення ефективності та збільшення числа пасажирів є чотирма стовпами підтримки фінансової стійкості сектора громадського транспорту і сприяння зменшенню його залежності від субсидій.
Попит на послуги громадського транспорту постійно зростає і далі буде рости в більшості країн світу, що пояснюється процесами урбанізації, зростанням цін на енергоресурси і екологічними факторами. Більш того, потреби в таких послугах будуть змінюватися в бік збыльшення зі зміною суспільних звичок, стилів життя і т.д.
Це вимагає різкого збільшення провізної здатності транспортних мереж (зокрема, також, і зниження заторів у години пік), що в свою чергу вимагає додаткових ресурсів на навчання персоналу, розробку і впровадження інноваційних технологій, створення повного портфеля послуг для пасажирів і багато чого іншого. Забезпечення додаткових ресурсів на системній основі має важливе значення для подальшого розвитку і вдосконалення громадського транспорту і для підтримки і розвитку послуг в довгостроковій перспективі.
Разом з тим, збільшення навантаження на державні і місцеві бюджети в останні десятиліття призвело до недостатності фінансування транспортного парку та інфраструктури. Надмірна залежність від державної скарбниці можуть підірвати розвиток цього сектора.
Альтернативні фінансові потоки і приватні інвестиції в усе більшій мірі визнаються в якості незамінних джерел фінансування. Однак нинішня фінансова криза може поставити під загрозу приватні інвестиції. Зробити наш сектор ефективнішим за критерієм “витрати-ефективність” і підвищити його фінансову привабливість для інвесторів допоможе реалізація більш комерційних підходів до надання послуг і ціноутворення (зрозуміло, без шкоди для соціальної політики).
Амбітна мета щодо подвоєння використання громадського транспорту в усьому світі до 2020 року робить наш заклик більше вкладати в його розвиток ще більш актуальним.